зсідати

Зсіда́ти, -да́ю, -єш

сов. в. зсісти, ізся́ду, -деш, гл.

1) Возсѣдать, возсѣсть. Як чорт на його зсяде. Ном. № 3382.

2) Вставать, встать, сойти (съ лошади, напр.) Зсісти з коня.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зсідати — зсіда́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зсідати — -аю, -аєш, недок., зсісти, зсяду, зсядеш, док. Сходити, злазити на землю (з коня, воза і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зсідати — ЗСІДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗСІ́СТИ, зся́ду, зся́деш, док. Сходити, злазити на землю (з коня, воза і т. ін.). З чужого коника і в грязі зсідають (Номис, 1864, № 9691); Діти повилазили ще вище на пліт та придивлялися, як молода зсідає з воза... Словник української мови в 11 томах