зсідати
Зсіда́ти, -да́ю, -єш
сов. в. зсісти, ізся́ду, -деш, гл.
1) Возсѣдать, возсѣсть. Як чорт на його зсяде. Ном. № 3382.
2) Вставать, встать, сойти (съ лошади, напр.) Зсісти з коня.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зсідати — зсіда́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- зсідати — -аю, -аєш, недок., зсісти, зсяду, зсядеш, док. Сходити, злазити на землю (з коня, воза і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- зсідати — ЗСІДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗСІ́СТИ, зся́ду, зся́деш, док. Сходити, злазити на землю (з коня, воза і т. ін.). З чужого коника і в грязі зсідають (Номис, 1864, № 9691); Діти повилазили ще вище на пліт та придивлялися, як молода зсідає з воза... Словник української мови в 11 томах