зустрінутий
ЗУСТРІ́НУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зустрі́нути 1, 2.
Особливо не довіряє [Махно] жінкам.. Ворожка-циганка, зустрінута в степу, недавно сказала, що загине від жіночої руки (Гончар, II, 1959, 336);
Скоро, з уловом багатим, рибалки, зустрінуті радо, прибудуть в свою Кузеранду — у рідне рибальське село (Гонч., Вибр., 1959, 269);
// зустрі́нуто, безос. присудк. сл.
В полку.. звістку про парад було зустрінуто як насмішку (Гончар, II, 1959, 351).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зустрінутий — зустрі́нутий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- зустрінутий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до зустрінути 1), 2). || зустрінуто, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови