зустрінутий

зустрі́нутий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до зустрінути 1), 2).

|| зустрінуто, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зустрінутий — зустрі́нутий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. зустрінутий — ЗУСТРІ́НУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зустрі́нути 1, 2. Особливо не довіряє [Махно] жінкам.. Ворожка-циганка, зустрінута в степу, недавно сказала, що загине від жіночої руки (Гончар, II, 1959, 336); Скоро, з уловом багатим, рибалки... Словник української мови в 11 томах