зустрічати

ЗУСТРІЧА́ТИ і діал. ЗОСТРІЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗУСТРІ́НУТИ і діал. ЗОСТРІ́НУТИ, ЗУСТРІ́ТИ і діал. ЗОСТРІ́ТИ, і́ну, і́неш, док., перех.

1. Зближатися, сходитися з ким-, чим-небудь, хто (що) рухається навпроти.

— Іду вулицею, зустрічають мене, впізнають, розпитують, де пробував, чи щастило (Коцюб., I, 1955, 143);

Було ще на зорю не здійметься, вона з коромислом біжить по воду, щоб людей менше зустрінути (Барв., Опов.., 1902, 112);

В степу, як і в морі, зустрівши людину, не питають, чого вона тут і звідки (Гончар, II, 1959, 30);

// Зближаючись, торкатися один одного (про предмети).

Простягнута рука міністра зустріла руку комісара (Ю. Янов., II, 1958, 110);

// Натрапляти на кого-, що-небудь на своєму шляху, десь, в якомусь місці.

Мені так хотілося зустріти якесь житло з людьми, що я твердо вірив у те, ніби на горбі хата, і прямував на неї (Сміл., Сашко, 1957, 150);

В Карпатських і Кримських горах можна зустріти благородних оленів, диких кабанів, козулю, куницю (Цюпа, Україна.., 1960, 88);

// Стикатися з ким-, чим-небудь у житті, в роботі.

— Ну, Левку, бачив я брехунів на своєму віку, сам в молодості іноді міг збрехати, а такого, як ти, не доводилось зустрічати (Стельмах, І, 1962, 97);

— Багато людей я зустрічав на своєму недовгому віку, але в пам’яті моїй назавжди залишився один чоловік (Тют., Вир, 1964,167);

// перен., у сполуч. зі сл. допомога, підтримка, відсіч, опір і т. ін. Зазнавати, одержувати тощо.

Все нове, передове повинно завжди зустрічати в нас найактивнішу підтримку (Рад. Укр., 3.II 1957, 2);

— Зустрівши могутню відсіч Червоної Армії, німецькі війська зазнали колосальних втрат людьми і озброєнням (Кучер, Чорноморці, 1956, 87);

// перен. Виявляти при читанні, в результаті дослідження і т. ін.

◊ Зустріча́ти (зустрі́нути, зустрі́ти) по́гляд чий — дивитися в очі кому-небудь.

Мені навік остили Війна і гук боїв, Як я почув твій голос милий І погляд твій зустрів (Зеров, Вибр., 1966, 402);

Марія зустріла погляд Стахурського (Вітч., 6,1947, 14).

2. Виходити назустріч кому-небудь; приймати, вітати когось на місці прибуття.

Балабуха під’їхав під ганок. Моссаковський виглянув у вікно й вибіг надвір зустрічати благочинного (Н.-Лев., III, 1956, 96);

Край села. Аж до вітряків висипав народ зустрічати козацький загін (Головко, II, 1957, 454);

Текля зустріла гостя на порозі (Кучер, Пов. і опов., 1949, 249);

*Образно. Коли я приїхав у Київ, мене зустрічала весна (Перв., І, 1947, 223);

// Чекати появи, настання, початку чого-небудь.

[Кандиба:] Я сьогодні сонце зустрічав над рікою (Корн., Калин. гай, 1950, 85);

// чим, як. Певним чином виявляти своє ставлення до того, хто з’являється де-небудь.

І де ми не пройшли, нас радо зустрічали (Сос., І, 1957, 261);

Коли вперше вийшла [Марія] на буряки, дехто з земляків зустрів її недоброзичливим глузуванням (Руд., Остання шабля, 1959, 21);

*Образно. Ліс зустрів мене як друга Горлиць теплим воркуванням, Пізнім дзвоном солов’їним, Ніжним голосом зозулі (Рильський, III, 1961, 155);

// чим, як, перен. Відзначати виробничими та іншими досягненнями яку-небудь знаменну дату, визначну подію тощо.

Гідно зустріли трудівники сільського господарства України 40-і роковини Великого Жовтня (Наука.., 12, 1957, 5);

// перен., у сполуч. зі сл. свято, Новий рік і т. ін. Здійснювати певні заходи, влаштовувати бенкет з нагоди якого-небудь свята.

Всі люди радіють, весело.. зустрічають велике свято (Коцюб., І, 1955, 83);

— Ми будемо колективно зустрічати Новий рік у нашому новому клубі (Собко, Матв. затока, 1962, 259);

В багатьох селах «день врожаю» зустрічають як масове свято, в якому беруть участь усі — від малих до старих (Хлібороб Укр., 10, 1965, 37).

◊ Грудьми́ зустріча́ти (зустрі́нути, зустрі́ти) во́рога (ворогі́в і т. ін.) — мужньо битися, боротися з ворогом (ворогами і т. ін.), захищаючи кого-, що-небудь.

Україно! Сьогодні звірів-ворогів Ти грудьми вогняними зустріла (Рильський, II, 1960, 179);

— Грудьми зустрів [наш народ] навалу фашистських орд і сплачує власною кров’ю визволення Європи… (Гончар, III, 1959, 124);

Зустріча́ти в штики́ кого, що — вороже реагувати на появу кого-небудь, виявлення чого-небудь; чинити опір здійсненню чогось.

Хто в промовах — за сатиру (Є такі керівники!), А на ділі правду щиру Зустрічає у штики — Той не друг нам! Навпаки! (С. Ол., Вибр., 1959, 250).

3. чим, як, перен. Якимось чином реагувати на появу, виявлення чого-небудь.

[Хвора:] Образу я сльозами зустрічала І перед кривдою схиляла я чоло, Коли вона на мене наступала (Л. Укр., І, 1951, 119).