зустрічати

зустріча́ти

і діал. зострічати, -аю, -аєш, недок., зустрінути і діал. зострінути, зустріти і діал. зостріти, -іну, -інеш, док., перех.

1》 Зближатися, сходитися з ким-, чим-небудь, хто (що) рухається навпроти.

|| Зближаючись, торкатися один одного (про предмети).

|| Натрапляти на кого-, що-небудь на своєму шляху, десь, в якомусь місці.

|| Стикатися з ким-, чим-небудь у житті, в роботі.

|| перен., у сполуч. зі сл. допомога, підтримка, відсіч, опір і т. ін. Зазнавати, одержувати тощо.

|| перен. Виявляти під час читання, внаслідок дослідження і т. ін.

2》 Виходити назустріч кому-небудь; приймати, вітати когось на місці прибуття.

|| Чекати появи, настання, початку чого-небудь.

|| чим, як. Певним чином виявляти своє ставлення до того, хто з'являється де-небудь.

|| чим, як, перен. Відзначати виробничими та іншими досягненнями яку-небудь знаменну дату, визначну подію тощо.

|| перен., у сполуч. зі сл. свято, Новий рік і т. ін. Здійснювати певні заходи, влаштовувати бенкет із нагоди якого-небудь свята.

3》 чим, як, перен. Якимось чином реагувати на появу, виявлення чого-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зустрічати — зустріча́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зустрічати — ЗУСТРІВАТИ, ЗУСТРІЧАТИ, стрічати, стрівати, здибити; (часто) бачити; (на дорозі, кого) перестрівати, (що) надибувати, натрапляти на; (у тексті) подибувати; (на віку) стикатися з; (гостя) вітати, приймати; (Новий Рік) святкувати; (підтримку) діставати; (образу, чим) реагувати на Словник синонімів Караванського
  3. зустрічати — ВІТА́ТИ (гостинно зустрічати кого-небудь перев. з частуванням), ПРИЙМА́ТИ, ЗУСТРІЧА́ТИ. — Док.: прийня́ти, зустрі́нути, зустрі́ти. (Хуса:) Я власне хтів тебе просити, щоб помогла мені гостей вітати (Леся Українка); Гущу прийняли добре. Словник синонімів української мови
  4. зустрічати — Зустріва́ти, -ва́ю, -ва́єш і зустріча́ти, -ча́ю, -ча́єш; зустрі́ти і зустрі́нути, -рі́ну, -неш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. зустрічати — ЗУСТРІЧА́ТИ і діал. ЗОСТРІЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗУСТРІ́НУТИ і діал. ЗОСТРІ́НУТИ, ЗУСТРІ́ТИ і діал. ЗОСТРІ́ТИ, і́ну, і́неш, док., перех. 1. Зближатися, сходитися з ким-, чим-небудь, хто (що) рухається навпроти. Словник української мови в 11 томах
  6. зустрічати — Зустріча́ти, -ча́ю, -єш гл. = зустрівати. Словник української мови Грінченка