зустрічаючий

ЗУСТРІЧА́ЮЧИЙ, чого, ч., перев. мн. Той, хто виходить назустріч кому-небудь, приймає, вітає когось на місці прибуття.

Коли поїзд зупинився і з дверей виглянуло усміхнене личко Світлани Остапівни, ..група зустрічаючих кинулась до неї з галасом, сміхом і вітаннями (Ю. Янов., II, 1954, 141);

Пасажири оглядались довкола, очевидно, шукаючи в натовпі зустрічаючих знайомі обличчя (Руд., Остання шабля, 1959, 66).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me