1. Словник української мови в 11 томах

зусюди

ЗУСЮ́ДИ, присл., розм. Те саме, що звідусі́ль.

І в душі і в серцях наших пусто, Сном та цвіллю зусюди несе (Граб., І, 1959, 534);

Знов крики. І зойки. Знов лізуть [німці] зусюди… (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 331).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зусюди — зусю́ди прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. зусюди — присл., розм. Те саме, що звідусіль. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зусюди — Зусю́ди, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)