зчервоніти
ЗЧЕРВОНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. Стати червоним, червонуватим.
Як літнім ранком зчервоніють хмари Над сонечком, що весело встає, ..Тоді вся дробина клекоче і сокоче (П. Куліш, Вибр., 1969, 368);
А чому бори червоні? — спитала дівчина.— Бо гілля там не видно, воно десь далеко-далеко вгорі, а видимі самі стовбури і кора на них від довголіття зчервоніла (Загреб., Диво, 1968, 56);
// Почервоніти, укритися рум’янцем.
Говорячи так, збоку якось на неї дивиться [старий] мудро, що горда удова тільки зчервоніє, та очі гнівливі у землю спустить (Вовчок, І, 1955, 185);
— Христю просватали,— прохопилася Зінька та й зчервоніла враз: — Кому що, а тобі сватання (Головко, II, 1957, 180);
// за кого, перен., розм. Набратися сорому за чиї-небудь дії, вчинки і т. ін.
— Пам’ятаю, батьку, — відповіла Орися. — За мене не зчервонієш! (Стар., Облога.., 1961, 14).
Значення в інших словниках
- зчервоніти — зчервоні́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- зчервоніти — -ію, -ієш, док. Стати червоним, червонуватим. || Почервоніти, укритися рум'янцем. || за кого, перен., розм. Набратися сорому за чиї-небудь дії, вчинки і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зчервоніти — ЗАШАРІ́ТИСЯ (про обличчя, щоки — почервоніти), ЗАШАРІ́ТИ, ЗАРУМ'Я́НИТИСЯ, ЗАРУМ'ЯНІ́ТИ, РОЗЧЕРВОНІ́ТИСЯ, ЗАЧЕРВОНІ́ТИСЯ, ЗАЧЕРВОНІ́ТИ, ПОРОЖЕВІ́ТИ, ЗАЖЕ́ВРІТИСЯ, ПОЧЕРВОНІ́ТИ, ПОРУМ'ЯНІ́ТИ, ПОРУМ'Я́НИТИСЯ, ЗЧЕРВОНІ́ТИСЯ, ЗЧЕРВОНІ́ТИ, СПОЛУМ'ЯНІ́ТИ підсил. Словник синонімів української мови
- зчервоніти — Зчервоні́ти, -ні́ю, -ні́єш, -ні́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- зчервоніти — Зчервоні́ти, -ні́ю, -єш гл. Покраснѣть. Що слово Улита промовить, так і зчервоніє. Г. Барв. 217. Як літнім ранком зчервоніють хмари над сонечком, що весело встає. К. Дз. 214. Словник української мови Грінченка