зчервоніти

зчервоні́ти

-ію, -ієш, док.

Стати червоним, червонуватим.

|| Почервоніти, укритися рум'янцем.

|| за кого, перен., розм. Набратися сорому за чиї-небудь дії, вчинки і т. ін.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зчервоніти — зчервоні́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зчервоніти — ЗАШАРІ́ТИСЯ (про обличчя, щоки — почервоніти), ЗАШАРІ́ТИ, ЗАРУМ'Я́НИТИСЯ, ЗАРУМ'ЯНІ́ТИ, РОЗЧЕРВОНІ́ТИСЯ, ЗАЧЕРВОНІ́ТИСЯ, ЗАЧЕРВОНІ́ТИ, ПОРОЖЕВІ́ТИ, ЗАЖЕ́ВРІТИСЯ, ПОЧЕРВОНІ́ТИ, ПОРУМ'ЯНІ́ТИ, ПОРУМ'Я́НИТИСЯ, ЗЧЕРВОНІ́ТИСЯ, ЗЧЕРВОНІ́ТИ, СПОЛУМ'ЯНІ́ТИ підсил. Словник синонімів української мови
  3. зчервоніти — Зчервоні́ти, -ні́ю, -ні́єш, -ні́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. зчервоніти — ЗЧЕРВОНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. Стати червоним, червонуватим. Як літнім ранком зчервоніють хмари Над сонечком, що весело встає, ..Тоді вся дробина клекоче і сокоче (П. Куліш, Вибр., 1969, 368); А чому бори червоні? — спитала дівчина. Словник української мови в 11 томах
  5. зчервоніти — Зчервоні́ти, -ні́ю, -єш гл. Покраснѣть. Що слово Улита промовить, так і зчервоніє. Г. Барв. 217. Як літнім ранком зчервоніють хмари над сонечком, що весело встає. К. Дз. 214. Словник української мови Грінченка