зчервоніти
зчервоні́ти
-ію, -ієш, док.
Стати червоним, червонуватим.
|| Почервоніти, укритися рум'янцем.
|| за кого, перен., розм. Набратися сорому за чиї-небудь дії, вчинки і т. ін.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зчервоніти — зчервоні́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- зчервоніти — ЗАШАРІ́ТИСЯ (про обличчя, щоки — почервоніти), ЗАШАРІ́ТИ, ЗАРУМ'Я́НИТИСЯ, ЗАРУМ'ЯНІ́ТИ, РОЗЧЕРВОНІ́ТИСЯ, ЗАЧЕРВОНІ́ТИСЯ, ЗАЧЕРВОНІ́ТИ, ПОРОЖЕВІ́ТИ, ЗАЖЕ́ВРІТИСЯ, ПОЧЕРВОНІ́ТИ, ПОРУМ'ЯНІ́ТИ, ПОРУМ'Я́НИТИСЯ, ЗЧЕРВОНІ́ТИСЯ, ЗЧЕРВОНІ́ТИ, СПОЛУМ'ЯНІ́ТИ підсил. Словник синонімів української мови
- зчервоніти — Зчервоні́ти, -ні́ю, -ні́єш, -ні́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- зчервоніти — ЗЧЕРВОНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. Стати червоним, червонуватим. Як літнім ранком зчервоніють хмари Над сонечком, що весело встає, ..Тоді вся дробина клекоче і сокоче (П. Куліш, Вибр., 1969, 368); А чому бори червоні? — спитала дівчина. Словник української мови в 11 томах
- зчервоніти — Зчервоні́ти, -ні́ю, -єш гл. Покраснѣть. Що слово Улита промовить, так і зчервоніє. Г. Барв. 217. Як літнім ранком зчервоніють хмари над сонечком, що весело встає. К. Дз. 214. Словник української мови Грінченка