зібгатися
ЗІБГА́ТИСЯ і рідше ЗОБГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. Зігнутися, зщулитися, скорчившись (про людину, тварину).
Вона лягла долі біля того каменя, зібгавшися, як клубочок (Гр., І, 1963, 385);
Катерина Марківна зібгалась уся, наче заклякла. Прислухалася, мов чекала увару (Мур., Свіже повітря.., 1962, 201);
— Та куди ти сядеш? Тут ніде тобі й сідати? — Та я зобгаюсь так, що поміщусь (Укр.. казки, легенди.., 1957, 30).
2. тільки 3 ос. Зібратися в зморшки.
На тугому, жилавому обличчі Матвія майнула тінь. Воно дихало здоров’ям і силою, а це одразу зібгалось і напружилось, наче пройняте страшними болями (Гур., Новели, 1951, 14).
3. тільки 3 ос. Стати м’ятим; зім’ятися.
Склавши старанно хітон і розгладивши, де він зібгався, Няня його на кілок при різьбленім повісила ліжку (Гомер, Одіссея, перекл. Б Тена, 1963, 40).
Значення в інших словниках
- зібгатися — зібга́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- зібгатися — і рідше зобгатися, -аюся, -аєшся, док. 1》 Зігнутися, зщулитися, скорчившись (про людину, тварину). 2》 тільки 3 ос. Зібратися в зморшки. 3》 тільки 3 ос. Стати м'ятим; зім'ятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зібгатися — ЗІГНУ́ТИСЯ (про людину або частини її тіла — стати зігнутим), ЗІБГА́ТИСЯ, ЗОБГА́ТИСЯ рідше, СКУ́ЛИТИСЯ, СКАРЛЮ́ЧИТИСЯ розм., СКО́РЧИТИСЯ розм., СКОЦЮ́РБИТИСЯ розм., СКОЦЮ́БИТИСЯ рідше, СКРЮ́ЧИТИСЯ розм., СКОРО́БИТИСЯ розм.; ЗГОРНУ́ТИСЯ із сл. Словник синонімів української мови
- зібгатися — Зібга́тися, -га́юся, -єшся гл. 1) Скомкаться. 2) Согнуться, свернуться. Словник української мови Грінченка