1. Словник української мови в 11 томах

зігнутий

ЗІГНУ́ТИЙ, рідко ЗО́ГНУ́ТИЙ, ЗІ́ГНЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до зігну́ти і зогну́ти.

Візьмемо колбу,заткнуту корком, крізь який проходить скляна трубка, зігнута під прямим кутом (Фізика, II, 1957, 3);

Голова його з золотаво-рудим, підстриженим під бокс волоссям весь час витягувалась вперед, а руки були зігнуті в ліктях (Гончар, III, 1959, 7);

Не встиг Йон ззирнутися з своєю Маріцею, зігнутою над вечерею в печі.., як Прохіра скрикнула: «Валєв!» (Коцюб., І, 1955, 262);

Зігнутий старістю був він, і знав у житті він багато (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 43).

2. у знач. прикм. Який має дугоподібну форму.

Назва Кривий Ріг виникла у другій половині XIX століття, коли були виявлені родовища залізної руди, що на карті мали форму зігнутого кривого рога (Наука.., 6, 1963, 20).

3. у знач. прикм. Який зігнувся від чого-небудь.

Виноград на зігнутих гілках Гостинно простягав свої солодкі грона (Рильський, III, 1961, 158);

Ледве перевівши дух, він боязко присів, і його зігнена постать у сумній задумі схилилася біля стола (Досв., Вибр., 1959, 190).

◊ Зі́гнутий (зо́гнутий, зі́гнений, зі́гнута і т. ін.) в три поги́белі (в три дуги́, вдво́є і т. ін.) — дуже низько нахилений (нахилена і т. ін.).

Йому на думку спала зігнута в три погибелі постать Чижика (Мирний, І, 1949, 256);

Зігнений вдвоє Кирило перелазив через квітники (Ірчан, II, 1958, 86).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зігнутий — зі́гнутий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. зігнутий — див. кривий; скручений Словник синонімів Вусика
  3. зігнутий — рідко зогнутий, зігнений, -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до зігнути і зогнути. 2》 у знач. прикм.Який має дугоподібну форму. 3》 у знач. прикм. Який зігнувся від чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зігнутий — зігнутий: ◊ зігнутий фільц → фільц Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. зігнутий — ПОХИ́ЛИЙ (який схилився, зігнувся під вагою, натиском чогось, від часу і т. ін.), ПОХИ́ЛЕНИЙ, ЗІ́ГНУТИЙ, ПЕРЕКО́ШЕНИЙ, СКОСОБО́ЧЕНИЙ, ПЕРЕХНЯ́БЛЕНИЙ розм., ПОХНЮ́ПЛЕНИЙ розм., ПОХНЮ́ПИЙ розм., ПОНУ́РЕНИЙ розм. Словник синонімів української мови