зільниця

Значення в інших словниках

1. зільниця — зільни́ця іменник жіночого роду жлукто діал. Орфографічний словник української мови
2. зільниця — -і, ж., діал. Жлукто. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зільниця — ЖЛУ́КТО (посудина, видовбана зі стовбура дерева, в якій золять білизну), ЗІЛЬНИ́ЦЯ діал. За зиму прання поназбиралося чимало, і Орися з матір'ю золили його в жлукті цілий ранок (Григір Тютюнник); Дівчата удвох стали прати в цебрі ще звечора намочену в зільниці спільну білизну (В. Бабляк). Словник синонімів української мови
4. зільниця — Зільни́ця, -ці ж. = жлукто. Камен. у. Словник української мови Грінченка