1. Словник української мови в 11 томах

зіпання

ЗІПА́ННЯ, я, с., розм. Крик; голосний зойк.

За стіною весела про щось суперечка… Долітає Андрієве зіпання: — Тетяно Гнатівно, дайте нам лекцію закінчити (Вас.. II, 1959, 88).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зіпання — зіпа́ння іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. зіпання — -я, с., розм. Крик; голосний зойк. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зіпання — КРИК (сильний різкий звук голосу), ПО́КРИК розм., ГУК розм., РЕ́ПЕТ розм., ЗІПА́ННЯ розм., ФУК діал.; СКРИК (раптовий, уривчастий); ГРИ́МАННЯ (погрозливий звук); ЛЕ́МЕНТ, ЛЕМЕНТУВА́ННЯ (перев. з плачем); ВИСК, ВЕ́РЕСК, ВЕРЕСКОТНЯ́ розм., ВЕРЕЩА́ННЯ розм. Словник синонімів української мови