1. Словник української мови в 11 томах

зітнутий

ЗІТНУ́ТИЙ¹ , а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зітну́ти¹.

*У порівн. По висоті над бойовими порядками піхоти звисають ракети і в’януть, падаючи, як зітнуте сліпуче волоття (Гончар, III, 1959, 49).

ЗІ́ТНУТИЙ², а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зітну́ти².

Їй і досі ввижається оскал зітнутих в смертельній муці зубів батька (Речм., Весн. грози, 1961, 69).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зітнутий — зі́тнутий 2 дієприкметник з'єднаний зітну́тий 1 дієприкметник зрізаний Орфографічний словник української мови
  2. зітнутий — I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до зітнути I. II -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до зітнути II. Великий тлумачний словник сучасної мови