зітнутий

зі́тнутий

I -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до зітнути I.

II -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до зітнути II.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зітнутий — зі́тнутий 2 дієприкметник з'єднаний зітну́тий 1 дієприкметник зрізаний Орфографічний словник української мови
  2. зітнутий — ЗІТНУ́ТИЙ¹ , а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зітну́ти¹. *У порівн. По висоті над бойовими порядками піхоти звисають ракети і в’януть, падаючи, як зітнуте сліпуче волоття (Гончар, III, 1959, 49). ЗІ́ТНУТИЙ², а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зітну́ти². Словник української мови в 11 томах