з’єднаний

З’Є́ДНАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до з’єдна́ти.

З’єднані в одну батарею [міномети всіх трьох рот].. набули особливо грізного промовистого вигляду (Гончар, 111, 1959, 389);

З’єднаний безсмертною судьбою з старшим братом, з рідною Москвою, Що сіяє кулі всій земній, Ти ідеш, народе рідний мій! (Рильський, III, 1961, 75);

Великі села мають дві-три паралельні вулиці, з’єднані провулками (Матеріали з етногр.., 1956, 62).

2. у знач. прикм. Об’єднаний, спільний.

Три такі могутні держави, як Англія, Франція і Америка, не могли з’єднатися проти нас і були розбиті в тій війні, яку вони почали проти нас з’єднаними силами (Ленін, 31, 1951, 354);

Це сили з’явились, яких не збороти. Червона піхота іде напролом І в з’єднаній дії з ударом кінноти Змітає ворожий заслон під Орлом (Перв., II, 1958,302).