з’єднувальний
З’Є́ДНУВАЛЬНИЙ, а, е. Признач. для з’єднування чого-небудь.
Для з’єднання проводів і тросів застосовують з’єднувальну арматуру (Сіль. лінії електропередачі, 1956, 27);
З’єднувальна муфта.
◊ З’є́днувальна ткани́на — те саме, що Сполу́чна ткани́на ( див. сполу́чний).
Між ними [перетинками] є місця, ще не вкриті кістковою тканиною; перетинчасті проміжки — велике і мале тім’ячка, вкриті з’єднувальною тканиною (Шк. гігієна, 1954, 71).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me