з’єднуваний

З’Є́ДНУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до з’є́днувати.

Зазор між з’єднуваними кромками [деталей] має бути по можливості мінімальним (Допуски.., 1958, 288).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me