1. Словник української мови в 11 томах

з’єднування

З’Є́ДНУВАННЯ, я, с. Дія за знач. з’є́днувати 1-4.

З’єднування проводів овальними з’єднувачами провадять за допомогою кліщів для обтискування (Довідник сіль. будівельника, 1956, 227).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. з’єднування — З’є́днування, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)