з’єднувати

З’Є́ДНУВАТИ, ую, уєш, недок., З’ЄДНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.

1. Збирати в один колектив, гурт і т. ін.; об’єднувати, згуртовувати.

Тебе у колі заводському не забувають земляки, як і багато років тому, коли ти з’єднував полки (Уп., Вірші.., 1957, 145);

Славен народ, що народи з’єднав У непохитну родину (Рильський, III, 1961, 121);

// Збирати разом, докупи, складаючи, зливаючи, створювати одне ціле.

Зовсім непомітно, а вже відчувалось, що надходить час з’єднувати усі землі (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 560);

Партія більшовиків з’єднала в один революційний потік боротьбу робітничого класу за соціалізм, загальнонародний рух за мир, селянську боротьбу за землю, національно-визвольну боротьбу пригноблених народів Росії і спрямувала ці сили на повалення капіталізму (Програма КПРС, 1961, 9);

// перен. Зв’язувати кого-небудь з кимось певними відносинами, почуттями і т. ін.; зближувати.

Катерина міцно з’єднала свою долю з Антоновою долею (Чорн., Визвол. земля, 1959, 6).

2. Скріплювати, зв’язувати одне з одним (деталі, кінці і т.ін.).

Піднявшись на велику висоту, робітники з’єднують деталі моста (Веч. Київ, 26.ІV 1957, 1);

З’єднавши [кінці кабеля], пускається назад. Згори бігти набагато легше. Він почуває задоволення від того, що полагодив кабель (Гончар, III, 1959, 57);

// Прикладати одне до одного, стискуючи (пальці, руки).

— Ранок добрий, Дорохтейовичу! Щось привіз? — витирає [Омелян] руку об лискучі штани, ..потім з’єднує свої засмальцьовані пальці з червоними Плачинди (Стельмах, I, 1962, 113);

Олег підвів до мене когось і з’єднав наші руки (Ю. Янов., II, 1954, 82).

3. Сполучати що-небудь з чимось.

У чудовій великій їдальні були арки, що з’єднували її з іншою кімнатою (Моє життя в мист., 1955, 67);

Могли в давнину тільки думку гадати, щоб Волгу із Доном каналом з’єднати (Забіла, Малим.., 1958, 17);

// Установлювати сполучення з ким-, чим-небудь за допомогою шляхів або інших засобів зв’язку.

Дзвінка і пружна сталь велетенською півдугою з’єднала береги Дніпра (Жур., Вечір.., 1958, 377);

Русевич з силою крутонув ручку телефону і, захлинаючись од нестерпного хвилювання, наказав з’єднати його з лабораторіями (Шовк., Інженери, 1956, 29).

4. Змішувати що-небудь з чимось, приєднувати що-небудь до чогось;

// Поєднувати, суміщати одне з одним.

Капіталізм з’єднує формальну рівність з економічною і, значить, соціальною нерівністю (Ленін, 30, 1951, 370);

Можна б з’єднати у такий спосіб приємне з корисним — і хто знає, які результати принесло б це (Коцюб., III, 1956, 370).

5. тільки док., діал., за кого. Віддати заміж.

Мати та з’єднала дочку за нелюба (Сл. Гр.).

6. тільки док., діал., що. Придбати, здобути що-небудь, домогтися чогось.

Арабажин умів з’єднати собі симпатії професора (Сам., II, 1958, 392);

// кого. Привернути до себе, перетягти на свій бік кого-небудь.

— Калокир, видно, бажав собі з’єднати найзаможнішого боярина Червоноруської землі (Оп., Іду.., 1958, 9).