з’єднуватися

З’Є́ДНУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., З’ЄДНА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док.

1. Збиратися в один колектив, гурт і т. ін.; об’єднуватися, згуртовуватися.

Корпуси з’єднуються в районі станції Апостолово і розвивають звідти удар на захід (Гончар, II, 1959, 372);

Схотілося всім партіям з’єднатися та виробити проблему для спільних виборів (Коцюб., III, 1956, 150);

Як спільно й здружено в однім чутті любові З’єдналися брати — народи наші всі (Бажан, Роки, 1957, 217);

// перен. Бути, ставати зв’язаним з ким-небудь певними відносинами, почуттями і т. ін.; зближуватися.

— Вийми з мене моє серце і вклади в мене своє серце, щоб ми з’єднались навіки (Н.-Лев., IV, 1956, 234);

— Невже ви думаєте, що досить любитися, щоб уже й з’єднатися? (Л. Укр., III, 1952, 698).

2. Скріплюватися, зв’язуватися одне з одним (про деталі, кінці і т. ін.).

— Прощайте! Як двом кінцям цієї шаблі не з’єднатися в одно, так і нам, товариші, більше не бачитись на цьому світі! — І кинув Бульба уламки шаблі на землю (Довж., І, 1958, 274);

Різнокольорові ліхтарики з’єдналися докупи, утворивши ніби повітряний ярус вогняних кавунів і динь (Досв., Гюлле, 1961, 66);

// Прикладатись одне до одного, стискуючись (про пальці, руки).

Олександр Палійчук змовницько подивився на невідомого, і той скинув окуляри, допитливо поглянув на Поляруша, простягнув йому темну, проклепану мозолями руку, вона з’єднується з Мар’яновою, і чоловіки відразу відчувають силу один одного (Стельмах, І, 1962, 181).

3. Сполучатися з чим-небудь або між собою.

Вагон був маленький, купе з’єднувалося одне з одним (Ю. Янов., І, 1958, 555);

В цю мить — з’єднались річка і канал (Мур., Ідуть.., 1951, 118);

// Зв’язуватися з ким-небудь по телефону, телеграфу, радіо.

4. Змішуватися з чим-небудь, приєднуватися до чогось.

Густий оріховий настій піднімався над теплою землею і з’єднувався з хвилями прив’ядаючих лісових соків (Стельмах, На.. землі, 1949, 555);

*Образно. З вулиці долетіла червоноармійська пісня.. і, з’єднавшися з теплими бризками вечірнього сонця, почала поволі затихати (Епік, Тв., 1958, 201);

// Поєднуватися, суміщатися одне з одним.

5. тільки недок. Пас. до з’є́днувати 1-4.