з’єднувач

З’Є́ДНУВАЧ, а, ч. Пристрій для з’єднування чого-небудь.

Кінці паса [у верстатах] з’єднуються склеюванням, зшиванням або за допомогою металевих з’єднувачів (Токарна справа.., 1957, 12).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me