з’їдливо
З’ЇДЛИ́ВО, діал. Присл. до з’їдли́вий.
— А що то, пані мені гроші дали, щоби я мав з чим у коршмі [корчмі ] сидіти? — з’їдливо відрубав Гадина (Фр., VII, 1951, 73).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
З’ЇДЛИ́ВО, діал. Присл. до з’їдли́вий.
— А що то, пані мені гроші дали, щоби я мав з чим у коршмі [корчмі ] сидіти? — з’їдливо відрубав Гадина (Фр., VII, 1951, 73).