1. Словник української мови в 11 томах

кабан

КАБА́Н, а́, ч.

1. Самець свині (звичайно кастрований).

— Ускочив у двір чийсь кабан (Н.-Лев., II, 1956, 274);

Гмиря.. крекнув та й пішов до багаття на городі, де сини смалили кабана (Головко, II, 1957, 338);

*У порівн. За богами [царем і царицею] — панства, панства В серебрі та златі! Мов кабани годовані — Пикаті, пузаті!.. (Шевч., І, 1951, 247).

2. Дика свиня; вепр.

В бору плодились кабани. Ведмідь і сарна прудконога (Щог., Поезії, 1958, 359);

Кабан — звір небезпечний, вбити його дуже важко (Знання.., З, 1967, 28);

*У порівн. Зробився Турн наш біснуватим, Реве, як ранений кабан (Котл., І, 1952, 257).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кабан — каба́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. кабан — Кнур; (дикий) вепер, г. дик; кабанець, кабанище, кабанюга. Словник синонімів Караванського
  3. кабан — I к`абан-а, ч. Спортивна пряма двобортна куртка з широкими лацканами та прорізними кишенями. II каб`ан-а, ч. 1》 Самець свині (перев. кастрований). 2》 Дика свиня; вепр. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кабан — Кнур, кнурець Словник чужослів Павло Штепа
  5. кабан — ка́бан 1. вул. нерозважний молодик (ст) 2. знев. українець (у мовленні поляків)(ст): Він ставився до нас ворожо. В II клясі сказав до кляси: “Ціхо, каба́ни”. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. кабан — А, ч. Товста людина. Якщо цей кабан сяде, то ліфт не поїде точно. Словник сучасного українського сленгу
  7. кабан — Ссавець, дикий родич домашньої свині; заселяє ліси Європи та Пн. Африки; довж. бл. 2,4 м, маса бл. 110 кг; самець має довгі ікла, загнуті вгору і вбік (нижні називаються шаблями, верхні — люльками); тримається у стадах; об'єкт полювання. Універсальний словник-енциклопедія
  8. кабан — КАБА́Н (самець свині; свійський — перев. кастрований); ВЕПР (перев. дикий); ДИК діал. (дикий); КНУР (некастрований самець). Кабани лежали по сажах, а кнурці, льохи і поросята рили подвір'я (М. Коцюбинський); Через ліщину продерся дикий кабан (І. Словник синонімів української мови
  9. кабан — Каба́н, -на́; -бани́, -ні́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)