кабичка
КАБИ́ЧКА, и, ж. Зменш. до каби́ця.
Найпростіший тип літньої кухні є плита, збудована просто неба (кабичка) (Жилий буд. колгоспника, 1956, 83);
Над відкритою літньою кухнею-кабичкою, що вся шкварчить і пашить,.. ясніє добра, всеобіймаюча материна усмішка (Гончар, Тронка, 1963, 8).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me