1. Словник української мови в 11 томах

каблучок

КАБЛУЧО́К, чка́, ч. Зменш. до каблу́к.

А перша [дівчина] вдарить каблучком, А друга — гострим язичком! (Мал., III, 1957, 285).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. каблучок — каблучо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. каблучок — див. каблук Словник синонімів Вусика
  3. каблучок — -чка, ч., тех. Архітектурна деталь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. каблучок — Чка, ч. Автомобіль «Москвич-Комбо». І що ти думаєш, я випадково впустила бичок на капот каблучка, що стоїть у нас під балконом. Словник сучасного українського сленгу
  5. каблучок — Архітектурний облом, сформований прямим четвертним валом вгорі та прямою викружкою внизу. Крім схарактеризованого прямого К. також існують: ~ зворотній, де зворотна викружка знаходиться вгорі, а зворотній четвертний вал внизу; ~ жорсткий, у якого вертикально чітко окреслено верхню ділянку. Архітектура і монументальне мистецтво