1. Словник української мови в 11 томах

кавунище

КАВУНИ́ЩЕ, а, ч. Збільш. до каву́н.

Баштан у тій порі входив у зав’язь, і сивувата огудина тільки вкривала землю. А під осінь і кавунища видалися, як добрі гарбузи (Літ. Укр., 22.Х 1965, 2).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кавунище — кавуни́ще іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. кавунище — див. кавун Словник синонімів Вусика
  3. кавунище — -а, ч. Збільш. до кавун. Великий тлумачний словник сучасної мови