кадет
КАДЕ́Т¹, а, ч. У дореволюційній Росії — вихованець кадетського корпусу.
Гуляли у саду кадети, і сумно я дививсь на них (Сос., Солов. далі, 1957, 93).
КАДЕ́Т², а, ч. Член конституційно-демократичної партії, головної партії імперіалістичної буржуазії в Росії, що сформувалася в 1905 р.
Виразники інтересів буржуазії — кадети (Іст. УРСР, І, 1953, 616);
Царський суддя, кадет і меншовик Попалися: і зрада, і шпигунство (Еллан, І, 1958, 219).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кадет — каде́т 1 іменник чоловічого роду, істота вихованець кадетського корпусу каде́т 2 іменник чоловічого роду, істота конституційний демократ Орфографічний словник української мови
- кадет — I -а, ч. У дореволюційній Росії – вихованець кадетського корпусу. II -а, ч. Член конституційно-демократичної партії в Росії, що сформувалася в 1905 р. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кадет — Юнак Словник чужослів Павло Штепа
- кадет — каде́т (франц. cadet, букв. – молодший) 1. У феодальній Франції і Прусії молоді дворяни на військовій службі в солдатських чинах і діти феодальної знаті до надання їм офіцерських звань. 2. У дореволюційній Росії і деяких інших державах 18 – початку 20 ст. Словник іншомовних слів Мельничука
- кадет — Каде́т, -та; -де́ти, -де́тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)