кадет

каде́т

I -а, ч.

У дореволюційній Росії – вихованець кадетського корпусу.

II -а, ч.

Член конституційно-демократичної партії в Росії, що сформувалася в 1905 р.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кадет — каде́т 1 іменник чоловічого роду, істота вихованець кадетського корпусу каде́т 2 іменник чоловічого роду, істота конституційний демократ Орфографічний словник української мови
  2. кадет — Юнак Словник чужослів Павло Штепа
  3. кадет — каде́т (франц. cadet, букв. – молодший) 1. У феодальній Франції і Прусії молоді дворяни на військовій службі в солдатських чинах і діти феодальної знаті до надання їм офіцерських звань. 2. У дореволюційній Росії і деяких інших державах 18 – початку 20 ст. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. кадет — Каде́т, -та; -де́ти, -де́тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. кадет — КАДЕ́Т¹, а, ч. У дореволюційній Росії — вихованець кадетського корпусу. Гуляли у саду кадети, і сумно я дививсь на них (Сос., Солов. далі, 1957, 93). КАДЕ́Т², а... Словник української мови в 11 томах