казанковий

КАЗАНКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до казано́к.

Червоне полум’я, знявшись угору, лиже чорне дно казанкове (Мирний, IV, 1955, 319).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. казанковий — казанко́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. казанковий — -а, -е. Прикм. до казанок. Великий тлумачний словник сучасної мови