казенка
КАЗЕ́НКА, и, ж.
1. заст., розм. Державна винна крамниця;
// Горілка, яку продавали в цій крамниці.
— Нічого, стара, не клопочись. Може, є капуста чи огірок. Я приніс шкалик казенки. Закусити чимсь… (Іщук, Вербівчани, 1961, 97).
2. діал. Місце ув’язнення.
— Місяць у казенці та на цегляних ребрах спати,— тут, діду, чоловік вовком завиє (Фр., IV, 1950, 180).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- казенка — «карцер»[ II, 241] [ОГ] Казенкою в львівських тюрмах навивають окрему камеру, куди сажають за кару злочинцїв, що провинуватять ся против домашньої дісціплїни в тюрмі. Чи просити його, чи напоминати, чи карати, чи замикати до казенки — ніщо не помагав [ІФ-1902] Словник з творів Івана Франка
- казенка — казе́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- казенка — див. горілка Словник синонімів Вусика
- казенка — -и, ж. 1》 заст., розм. Державна винна крамниця. || Горілка, яку продавали в цій крамниці. 2》 діал. Місце ув'язнення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- казенка — казе́нка → казня Лексикон львівський: поважно і на жарт
- казенка — (-и) ж.; жрм. Горілка державного розливу. Живі сідали за стіл разом з мертвими, пили казенку і самогон, їли гарячу картоплю з салом, передавали одне одному миски з огірками й капустою, голубцями й пиріжками (Є. Кононенко, Зрада); <... Словник жарґонної лексики української мови
- казенка — В'ЯЗНИ́ЦЯ (приміщення, де тримають в'язнів), ТЮРМА́, ТЮРЯ́ГА розм., зневажл., ТЕМНИ́ЦЯ заст., поет., ОСТРО́Г заст., Я́МА заст., КРИМІНА́Л заст., ПО́РУБ заст., КУ́НА заст., ЗАТВО́Р заст., ХУРДИ́ГА заст., розм., КОЗА́ заст. розм., КАЗЕ́НКА діал. Словник синонімів української мови
- казенка — Казе́нка, -нки, -нці; -зе́нки, -зе́нок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)