1. Словник української мови в 11 томах

казенний

КАЗЕ́ННИЙ, а, е.

1. заст. Належний казні (у 1 знач.); державний.

Бувши на всьому казенному, не маючи великої недостачі в одежі, він не жалував нічого свого (Мирний, І, 1949, 223);

Всі казенні споруди під бляхою були рудувато-брунатного кольору (Тулуб, В степу.., 1964, 99);

// Який є власністю держави й видається комусь для тимчасового користування.

— Ах, у вас тут так мило! Це у вас казенна квартира? (Смолич, II, 1958, 74).

Казе́нні селя́ни — селяни-кріпаки, що належали державі (а не поміщикам).

Казна наділила казенним селянам по п’ять десятин на ревізьку душу, а пан віддав тільки три з половиною (Стельмах, Хліб.., 1959, 206).

2. перен. Бюрократичний, формальний.

Казенна наука намагалася вбити змовою мовчання твір Маркса [«Капітал»].. (Ленін, 22, 1950, 184);

[Яків:] Казенного ще в нашій роботі багато. Наказують, вимагають — і все без душі (Зар., Антеї, 1961, 37);

// зневажл. Позбавлений оригінальності, яскравості; невиразний, шаблонний.

Будинки типово казенного стилю колишніх земств, добротна цегла почорніла від пилюки (Ле, Право.., 1957, 221).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. казенний — казе́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. казенний — Скарбовий, іст. корунний; (грунт) державний; (- ставлення) бюрократичний, формальний; (стиль) шабльонний, не ориґінальний, казармовий, г. касарняний. Словник синонімів Караванського
  3. казенний — [казен:ией] м. (на) -н :ому /-н':ім, мн. -н':і Орфоепічний словник української мови
  4. казенний — -а, -е. 1》 заст. Належний казні (у 1 знач.); державний. || Який є власністю держави й видається комусь для тимчасового користування. 2》 перен. Бюрократичний, формальний. || зневажл. Позбавлений оригінальності, яскравості; невиразний, шаблонний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. казенний — Державний Словник чужослів Павло Штепа
  6. казенний — ї́сти казе́нний хліб. Жити за рахунок держави. Довелося їй на старість казенний хліб їсти (М. Коцюбинський). казе́нний ді́м, ірон. В’язниця. — Ці листівки можуть прискорити вам арешт.— А може, вони якось відтягнуть його?... Фразеологічний словник української мови
  7. казенний — БЮРОКРАТИ́ЧНИЙ, ЧИНО́ВНИЦЬКИЙ зневажл., КАНЦЕЛЯ́РСЬКИЙ зневажл., КАЗЕ́ННИЙ зневажл., ПАПЕРО́ВИЙ зневажл. — А яке ж моє ставлення до школи? — Зневажливе! Зневажливе і бюрократичне (Ю. Словник синонімів української мови
  8. казенний — Казе́нний, -ка, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. казенний — Казенний, -а, -е Казенный. Москаль казенна вещ. Ном. № 799. Були і панські, і казенні. Котл. Словник української мови Грінченка