казенний

Скарбовий, іст. корунний; (грунт) державний; (- ставлення) бюрократичний, формальний; (стиль) шабльонний, не ориґінальний, казармовий, г. касарняний.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

казенний — казе́нний прикметник Орфографічний словник української мови
казенний — [казен:ией] м. (на) -н :ому /-н':ім, мн. -н':і Орфоепічний словник української мови
казенний — -а, -е. 1》 заст. Належний казні (у 1 знач.); державний. || Який є власністю держави й видається комусь для тимчасового користування. 2》 перен. Бюрократичний, формальний. || зневажл. Позбавлений оригінальності, яскравості; невиразний, шаблонний. Великий тлумачний словник сучасної мови
казенний — Державний Словник чужослів Павло Штепа
казенний — ї́сти казе́нний хліб. Жити за рахунок держави. Довелося їй на старість казенний хліб їсти (М. Коцюбинський). казе́нний ді́м, ірон. В’язниця. — Ці листівки можуть прискорити вам арешт.— А може, вони якось відтягнуть його?... Фразеологічний словник української мови
казенний — БЮРОКРАТИ́ЧНИЙ, ЧИНО́ВНИЦЬКИЙ зневажл., КАНЦЕЛЯ́РСЬКИЙ зневажл., КАЗЕ́ННИЙ зневажл., ПАПЕРО́ВИЙ зневажл. — А яке ж моє ставлення до школи? — Зневажливе! Зневажливе і бюрократичне (Ю. Словник синонімів української мови
казенний — Казе́нний, -ка, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
казенний — КАЗЕ́ННИЙ, а, е. 1. заст. Належний казні (у 1 знач.); державний. Бувши на всьому казенному, не маючи великої недостачі в одежі, він не жалував нічого свого (Мирний, І, 1949, 223); Всі казенні споруди під бляхою були рудувато-брунатного кольору (Тулуб... Словник української мови в 11 томах
казенний — Казенний, -а, -е Казенный. Москаль казенна вещ. Ном. № 799. Були і панські, і казенні. Котл. Словник української мови Грінченка