казуїст

КАЗУЇ́СТ, а, ч.

1. Юрист, який має великий досвід ведення складних, заплутаних судових справ.

2. зневажл. Про людину, що вміє обстоювати сумнівні або фальшиві положення.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. казуїст — казуї́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. казуїст — див. брехливий Словник синонімів Вусика
  3. казуїст — -а, ч. 1》 Юрист, який має великий досвід ведення складних, заплутаних судових справ. 2》 зневажл. Про людину, що вміє обстоювати сумнівні або фальшиві положення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. казуїст — 1. Особа, досвідчена в казуїстиці. 2. Переносно – особа, спритна у спорі, в доказі сумнівних або й невірних положень. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. казуїст — Казуї́ст, -та; -ї́сти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)