казуїст
КАЗУЇ́СТ, а, ч.
1. Юрист, який має великий досвід ведення складних, заплутаних судових справ.
2. зневажл. Про людину, що вміє обстоювати сумнівні або фальшиві положення.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- казуїст — казуї́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- казуїст — див. брехливий Словник синонімів Вусика
- казуїст — -а, ч. 1》 Юрист, який має великий досвід ведення складних, заплутаних судових справ. 2》 зневажл. Про людину, що вміє обстоювати сумнівні або фальшиві положення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- казуїст — 1. Особа, досвідчена в казуїстиці. 2. Переносно – особа, спритна у спорі, в доказі сумнівних або й невірних положень. Словник іншомовних слів Мельничука
- казуїст — Казуї́ст, -та; -ї́сти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)