кайданки

КАЙДА́НКИ, ів, мн., зах. Наручники.

Ми ввійшли до тісного, досить темного і брудного і зовсім порожнього передпокою. Тут жандарм зняв із мене кайданки (Фр., III, 1950, 233).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кайданки — кайда́нки множинний іменник наручники діал. Орфографічний словник української мови
  2. кайданки — див. кайдани Словник синонімів Вусика
  3. кайданки — -ів, мн., зах. Наручники. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кайданки — КАЙДА́НИ (з'єднані між собою ланцюгом залізні кільця, що їх заклепують або замикають на руках чи ногах заарештованого або в'язня, каторжника), КАЙДА́ННЯ рідше, ЛАНЦЮГИ́ (ЛАНЦЮ́Г рідше), ЛА́НЦІ (ЛА́НЕЦЬ) діал., ЛАНЦ діал., ОКО́ВИ, ПУ́ТА (ПУ́ТО) із сл. Словник синонімів української мови
  5. кайданки — Кайданки, -нок мн. Ручныя цѣпи. Ой злапали (вдовиного сина), назад руки зв'язали, ще в кайданки оковали. Гол. Словник української мови Грінченка