1. Словник української мови в 11 томах

кайдани

КАЙДА́НИ, ів, мн.

1. Залізні ланцюги з кільцями, що їх заклепують або замикають на руках чи ногах арештованого, в’язня.

Серед тюрми сидить гетьман Байда, прикований до стовпа; на ногах у його залізні кайдани (Н.-Лев., II, 1956, 457);

Як той дуб ти гордо стій Хай ні зради, ні догани, Ані муки, ні кайдани — Дух зломить не зможуть твій (Гр., І, 1963, 125);

Кармелюк стояв з шматками розірваних кайданів на ногах (Кучер, Пов. і опов., 1949, 77).

◊ Волочи́ти кайда́ни див. волочи́ти;

Забива́ти (заби́ти) в кайда́ни див. забива́ти;

Зали́ти в кайда́ни див. залива́ти.

2. перен. Те, що зв’язує людину, позбавляє її волі.

Поховайте та вставайте, Кайдани порвіте І вражою злою кров’ю Волю окропіте (Шевч., І, 1951, 354);

[Річард:] Що ж, я досяг, чого хотів, — я вільний. Розбив усі кайдани свого серця і серце вкупі з ними (Л. Укр., III, 1952, 110);

— Нам нічого втрачати, хіба що кайдани! (Головко, І, 1957, 63);

Вільне від кайданів догматизму, наше літературознавство здатне вже розв’язувати такі завдання, за які раніше не бралося (Літ. Укр., 2.VI 1967, 4).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кайдани — мн. (те, чим заковують) окови, пута. Словник синонімів Полюги
  2. кайдани — кайда́ни множинний іменник Орфографічний словник української мови
  3. кайдани — Ланцюги, пута, закови, жм. заліза, заліззя, ур. вериги; од. ретязь; (дерев'яні) скрипиці, диби, колодки; зб. кайдання. Словник синонімів Караванського
  4. кайдани — I закови, кайданики, кайданки, кайданиці, кайдання, колодки, ланцюги, наручники, наручні, окови, пута, прикови, скови, тенета, риноги, цепи, чинчериї (діал.), ярмо II див. ланцюг; неволя Словник синонімів Вусика
  5. кайдани — [кайдание] -н'іў Орфоепічний словник української мови
  6. кайдани — -ів, мн. 1》 Залізні ланцюги з кільцями, що їх заклепують або замикають на руках чи ногах арештованого, в'язня. 2》 перен. Те, що зв'язує людину, позбавляє її волі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. кайдани — заби́ти в кайда́ни (в коло́дку) кого і без додатка, заст. Позбавити кого-небудь волі, наклавши кайдани (колодку). Поляки впіймали й молодого Кизима і забили в кайдани. Але козацька справа ще не загинула (І. Фразеологічний словник української мови
  8. кайдани — КАЙДА́НИ (з'єднані між собою ланцюгом залізні кільця, що їх заклепують або замикають на руках чи ногах заарештованого або в'язня, каторжника), КАЙДА́ННЯ рідше, ЛАНЦЮГИ́ (ЛАНЦЮ́Г рідше), ЛА́НЦІ (ЛА́НЕЦЬ) діал., ЛАНЦ діал., ОКО́ВИ, ПУ́ТА (ПУ́ТО) із сл. Словник синонімів української мови
  9. кайдани — Кайда́ни, -нів, -нам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)