кайдани

заби́ти в кайда́ни (в коло́дку) кого і без додатка, заст. Позбавити кого-небудь волі, наклавши кайдани (колодку). Поляки впіймали й молодого Кизима і забили в кайдани. Але козацька справа ще не загинула (І. Нечуй-Левицький); Він, Чорний, не мав наміру поступатися. Та й вої його не з тих, що хилять голови: ліпше впадуть на полі ратнім, аніж дадуть в колодку себе забити (Д. Міщенко).

поволокти́ кайда́ни, заст. Піти на каторгу. Його не довго мордували В тюрмі, в суді, а в добрий час .. Переголили про запас; .. І поволік Петрусь кайдани Аж у Сибір (Т. Шевченко).

рва́ти (розрива́ти) / порва́ти кайда́ни (пу́та, ланцюги́). 1. Визволятися від гніту. Рве Африка одвічнії кайдани (В. Сосюра); Сини Міцкевича, Словацького, Шопена, Сини Коперника, заковані сини! Рвіть ланцюги тяжкі! (М. Рильський); Поховайте та вставайте, Кайдани порвіте І вражою злою кров’ю Волю окропіте (Т. Шевченко); Отож порви, порви всі пута, скинь ярмо, Що так тебе намучило; Насмілься буть щасливим, геть покинь усе, що до землі пригнічує (М. Зеров); (Неофіт-раб:) Утомлені своїм довічним рабством, вони гадають розірвати пута і скинути ярмо з своєї шиї (Леся Українка). 2. чого і без додатка. Звільнятися від того, що заважає вільно діяти, мислити і т. ін. Щоб жить — ні в кого права не питаюсь. Щоб жить — я всі кайдани розірву. Я стверджуюсь, я утверждаюсь, бо я живу (П. Тичина); “А справді, чи здатен він що-небудь зрозуміти з того, що сталося? — думав Дорошенко, дивлячись на примовклого, понуреного Яцубу.— Чи знайде в собі силу порвати пута минулого, розкуватись, випростатись” (О. Гончар).

розбива́ти / розби́ти кайда́ни (пу́та). Звільнятися від насильства, рабства; ставати вільним. Не насмілюються (люди) звести очі на Хо, глянути страхові в вічі… Хо знає, що тільки одиниці зважуються на це, а зважившись, знаходять силу розбити кайдани (М. Коцюбинський); Там, де змагається Захід, Там, де прояснює Схід,— Треба, товаришу, брате, Пута порвати, розбить! (П. Усенко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кайдани — мн. (те, чим заковують) окови, пута. Словник синонімів Полюги
  2. кайдани — кайда́ни множинний іменник Орфографічний словник української мови
  3. кайдани — Ланцюги, пута, закови, жм. заліза, заліззя, ур. вериги; од. ретязь; (дерев'яні) скрипиці, диби, колодки; зб. кайдання. Словник синонімів Караванського
  4. кайдани — I закови, кайданики, кайданки, кайданиці, кайдання, колодки, ланцюги, наручники, наручні, окови, пута, прикови, скови, тенета, риноги, цепи, чинчериї (діал.), ярмо II див. ланцюг; неволя Словник синонімів Вусика
  5. кайдани — [кайдание] -н'іў Орфоепічний словник української мови
  6. кайдани — -ів, мн. 1》 Залізні ланцюги з кільцями, що їх заклепують або замикають на руках чи ногах арештованого, в'язня. 2》 перен. Те, що зв'язує людину, позбавляє її волі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. кайдани — КАЙДА́НИ (з'єднані між собою ланцюгом залізні кільця, що їх заклепують або замикають на руках чи ногах заарештованого або в'язня, каторжника), КАЙДА́ННЯ рідше, ЛАНЦЮГИ́ (ЛАНЦЮ́Г рідше), ЛА́НЦІ (ЛА́НЕЦЬ) діал., ЛАНЦ діал., ОКО́ВИ, ПУ́ТА (ПУ́ТО) із сл. Словник синонімів української мови
  8. кайдани — Кайда́ни, -нів, -нам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. кайдани — КАЙДА́НИ, ів, мн. 1. Залізні ланцюги з кільцями, що їх заклепують або замикають на руках чи ногах арештованого, в’язня. Серед тюрми сидить гетьман Байда, прикований до стовпа; на ногах у його залізні кайдани (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах