кактус
КА́КТУС, а, ч. Південна рослина, що має товсте стебло (без листя), покрите колючками або лускою.
Як жар, червоніють здорові розкішні квітки кактусів (Н.-Лев., III, 1956, 314);
Служники вже вносили кактус, відомий своєю надзвичайною гіркістю (Тулуб, Людолови, II, 1957, 72);
Кактуси — рослини суворих пустель — легко переносять довгий бездощовий період, іноді до двох років (Веч. Київ, 4.VI 1968, 4).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кактус — ка́ктус іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- кактус — -а, ч. Південна рослина, що має товсте стебло (без листя), покрите колючками або лускою. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кактус — ка́ктус: ◊ бала́кати про какту́си → балакати Лексикон львівський: поважно і на жарт
- кактус — А, ч. Андрій Кокотюха. Словник сучасного українського сленгу