1. Словник української мови в 11 томах

калатати

КАЛАТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок.

1. чим, об що, у що, також без додатка. Часто й сильно бити, стукати чим-небудь.

Діти свистали в закуплені в місті свиставки, калатали глиняними брязкалами (Фр., VIII, 1952, 364);

Десь калатав у клепачку, скілько було сили, сторож (Вас., II, 1959, 66);

Я вчилась у педагогічному інституті, від якого після фашистської навали залишились тільки обгорілі стіни та куски дахового заліза, що калатало об цеглу на вітрі… (Донч., VI, 1957, 639);

// Утворювати звуки, схожі на стукання калаталом.

Десь калатають кулемети (Гончар, І, 1954, 167).

2. Сигналізувати дзвоном, биттям об що-небудь; дзвонити.

Федір Гичка б’є тривогу, Калатає в рейку-дзвін!.. (С. Ол., Наші знайомі, 1948, 31);

Били в дзвони вітри, Калатали на сполох (Сим., Земне тяжіння, 1964, 42).

◊ Вік калата́ти — весь вік жити в злиднях, бідувати; поневірятися.

— Не жалкуй тільки, дитино моя, на матір, як.. прийдеться вік калатати… (Мирний, II, 1954, 244).

3. без додатка. Те саме, що калата́тися.

Серце її неспокійно калатало, коли вона бігла назад, одшукуючи свої сліди (Коцюб., І, 1955, 361);

Дихання мені перервалося. Серце калатало неможливо голосно (Мик., II, 1957, 59).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. калатати — калата́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. калатати — Стукати, вдаряти, бити; (у дзвін) дзвонити; (- серце) битися, р. калататися. Словник синонімів Караванського
  3. калатати — див. дзвонити; трясти Словник синонімів Вусика
  4. калатати — -аю, -аєш, недок. 1》 чим, об що, у що, також без додатка. Часто й сильно бити, стукати чим-небудь. || Утворювати звуки, схожі на стукання калаталом. 2》 Сигналізувати дзвоном, биттям об що-небудь; дзвонити. 3》 без додатка. Те саме, що калататися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. калатати — кала́тати 1. бити часто і сильно, стукати (перев. по металу)(м, ср, ст) 2. ірон. битися, стукати (про серце)(м, ср, ст): Моє серце так калата, як та бру́дна чорна шмата (із пісні)||калабуцькатися 3. ірон. жити, існувати: – Привіт, Стефку, як справи?... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. калатати — вік калата́ти / скалата́ти. Жити в біді, без любові, миру і злагоди; горювати. — Ні, мамо, Галя буде жінка якраз по мені..— Я не забороняю. Не жалкуй тільки, дитино моя, на матір, як — не приведи, Господи — прийдеться вік калатати... Фразеологічний словник української мови
  7. калатати — БИ́ТИСЯ (про серце, кровоносні судини — ритмічно скорочуватися; про кров — ритмічно рухатися), БИ́ТИ розм., ПУЛЬСУВА́ТИ, СТУ́КАТИ, СТУКОТА́ТИ (СТУКОТІ́ТИ) підсил., СТУГОНІ́ТИ підсил., ГУ́ПАТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  8. калатати — Калата́ти, -та́ю, -та́єш, -та́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. калатати — Калата́ти, -та́ю, -єш, одн. в. калатнути, -тну, -не́ш гл. 1) Бить, колотить, ударить. Калатнув батька. Н. Вол. у. 2) Стучать, стукнуть. 3) Звонить. Ото калатають, ще й дзвони поб'ють. Харьк. г. 4) Хлопотать, прилагать усилія, биться. Словник української мови Грінченка