1. Словник української мови в 11 томах

календарний

КАЛЕНДА́РНИЙ, а, е.

1. Прикм. до календа́р 1, 2.

Календарна реформа.

2. Установлений, визначений за календарем.

Календарний строк сівби льону-довгунця щороку визначається метеорологічними умовами (Техн. культ., 1956, 57);

Календарний план.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. календарний — календа́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. календарний — [калеиндарнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. календарний — -а, -е. 1》 Прикм. до календар 1), 2). Календарна реформа. 2》 Установлений, визначений за календарем. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. календарний — Календа́рний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)