календар

КАЛЕНДА́Р, я́, ч.

1. Довідкова таблиця або книжка з послідовним переліком усіх днів року за місяцями й поданням інших відомостей, пов’язаних із цими днями (історичні події, свята тощо).

Прошу тебе, пришли мені.. український одривний календар на 1912 р. (Коцюб., III, 1956, 405);

Ще календар не одзначив весни,— А в коваля сьогодні вже завізно: Той борону, той кремера притяг (Рильський, І, 1956, 74).

2. Розподіл занять, роботи, змагань і т. ін. за днями, місяцями.

Всесоюзний комітет у справах фізкультури й спорту вніс зміни в календар футбольних змагань на першість СРСР (Рад. Укр., 3.VIII 1951, 4).

3. Спосіб лічення днів у році.

Насамперед ударили вони [католики] на руський, а властиво староримський (юліанський) календар (Фр., XVI, 1955, 415);

Пізніше, з хрещенням Русі, давньоруський календар був витіснений юліанським (Знання.., 1, 1966, 10).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

календар — календа́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
календар — [калеиндар] -ар'а, ор. -арем, м. (ў) -ар'і, р. мн. -ар'іў, д. -ар'ам Орфоепічний словник української мови
календар — -я, ч. 1》 Покажчик (довідкова таблиця, книжка) з послідовним переліком усіх днів року за місяцями й поданням інших відомостей, пов'язаних із цими днями (історичні події, свята тощо). Великий тлумачний словник сучасної мови
календар — • календар (від лат. calendarium, букв. — боргова книга, у якій вказувалися перші дні кожного місяця — календи, коли боржники у Старод. Римі мали сплачувати проценти) - друковане видання, що містить відомості прорік, місяці й числа, дні тижня, осн. Українська літературна енциклопедія
календар — календа́р (від лат. calendarium, букв. – боргова книжка) 1. Покажчик усіх днів року з зазначенням днів відпочинку, свят або визначних подій. Словник іншомовних слів Мельничука
календар — 1. система відліку днів і довших відрізків часу, базується на 2 періодичних астрономічних явищах: циклі зміни пір року (пов'язаних із обертанням Землі навколо Сонця) і зміні фаз Місяця; 2. список днів усього року з поділом на тижні та місяці й позначенням свят. Універсальний словник-енциклопедія
календар — Календа́р, -ря́, -ре́ві, -ре́м, в -рі́; -дарі́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
календар — рос. календарь 1. Система виміру часу, що ґрунтується на періодичності явищ природи, пов'язаних з рухом небесних тіл. Сучасний К. бере початок від юліанського К. (старий стиль), запровадженого Юлієм Цезарем у 46 р. до н.е. Eкономічна енциклопедія