календар

рос. календарь

1. Система виміру часу, що ґрунтується на періодичності явищ природи, пов'язаних з рухом небесних тіл. Сучасний К. бере початок від юліанського К. (старий стиль), запровадженого Юлієм Цезарем у 46 р. до н.е. У ньому з кожних 4 років 3 роки були по 365 днів, а четвертий, високосний (номер якого ділиться на 4) — 366 днів. Оскільки тривалість юліанського року довша за справжню на 11 хв 14 сек, то за 128 років це призводило до запізнення початку календарного року майже на і добу. Через це у 1582 р. Пала римський Григорій XIII провів реформу юліанського К. Було запроваджено григоріанський К. (новий стиль). Середня тривалість року за григоріанським К. лише на 26 сек довша за астрологічну. Різниця між юліанським і григоріанським К. становить: у XVIII ст. -11 діб, XIX ст.- 12діб,ХХст.-13 діб. В Росії юліанський К. запроваджено в 1700 р. Петром І, а григоріанський — лише з 14 лютого (1 лютого за старим стилем) 1918р. Про українській К. дохристиянських часів відомо дуже мало, хоча про існування календарної системи свідчать народні назви ряду місяців. Прийнявши християнство з Візантії, Київська Русь взяла звідти і К. (т. зв. юліанський). В Україні новий стиль був уведений Центральною Радою і березня 1918р. для цивільного вжитку; в церковному житті залишився юліанський К. 2. Назва популярної книги, поширеної з XVII ст., що розвинулася з первісного додатку до богослужбових книг, напр., місяцеслова, до типу альманахів універсального популярно-наукового і літературного характеру. Відомий К., друкований Ф.Скориною 1525р. у Вільні під назвою "Малая подорожная книжица", зміст якої складали псалтир, часословець, акафісти, канон, шестидневець, календар і пасхалія. На початку XVIII ст. К. видавала друкарня Києво-Печерської лаври. Перший К. під назвою "Календарь, или месяцесловъ" вийшов 1700 р. Наприкінці XVIII ст. у Києві виходили періодично два К.: церковний і "Астроно-мополитический". Періодичне видання К. розпочав Ставропігійський інституту Львові (1864-1939 рр.). Це був щорічний К. наукового характеру з багатим змістом. Від 1870 до 1939 р. виходив К. товариства "Просвіта" у Львові. У 1920-1930 рр. на західноукраїнських землях К. видавали різні українські організації. Деякі з них залишалися джерелом матеріалів з історії культурно-освітнього, визвольно-політичного життя. Відомий К. київської "Просвіти" (1907, 1908) і відривні К. видавництва "Час". 1919р. вийшов перший радянський К. під назвою "Календар довідний". 3. Покажчик усіх днів року з зазначенням днів відпочинку, свят або визначних подій.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. календар — календа́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. календар — [калеиндар] -ар'а, ор. -арем, м. (ў) -ар'і, р. мн. -ар'іў, д. -ар'ам Орфоепічний словник української мови
  3. календар — -я, ч. 1》 Покажчик (довідкова таблиця, книжка) з послідовним переліком усіх днів року за місяцями й поданням інших відомостей, пов'язаних із цими днями (історичні події, свята тощо). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. календар — • календар (від лат. calendarium, букв. — боргова книга, у якій вказувалися перші дні кожного місяця — календи, коли боржники у Старод. Римі мали сплачувати проценти) - друковане видання, що містить відомості прорік, місяці й числа, дні тижня, осн. Українська літературна енциклопедія
  5. календар — календа́р (від лат. calendarium, букв. – боргова книжка) 1. Покажчик усіх днів року з зазначенням днів відпочинку, свят або визначних подій. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. календар — 1. система відліку днів і довших відрізків часу, базується на 2 періодичних астрономічних явищах: циклі зміни пір року (пов'язаних із обертанням Землі навколо Сонця) і зміні фаз Місяця; 2. список днів усього року з поділом на тижні та місяці й позначенням свят. Універсальний словник-енциклопедія
  7. календар — Календа́р, -ря́, -ре́ві, -ре́м, в -рі́; -дарі́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. календар — КАЛЕНДА́Р, я́, ч. 1. Довідкова таблиця або книжка з послідовним переліком усіх днів року за місяцями й поданням інших відомостей, пов’язаних із цими днями (історичні події, свята тощо). Прошу тебе, пришли мені.. український одривний календар на 1912... Словник української мови в 11 томах