1. Словник іншомовних слів Мельничука

календар

календа́р

(від лат. calendarium, букв. – боргова книжка)

1. Покажчик усіх днів року з зазначенням днів відпочинку, свят або визначних подій.

2. Система числення великих проміжків часу, що грунтується на періодичності явищ природи, пов’язаній з рухом небесних світил. Сучасний К. бере початок від юліанського К. (старий стиль), запровадженого Юлієм Цезарем у 46 ρ до н. е. У цьому К. з кожних 4 років 3 роки були по 365 днів, а четвертий високосний (номер якого ділиться на 4) – 366 днів. Оскільки тривалість юліанського року довша за справжню на 11 хв 14 сек, то за 128 років це призводило до запізнення початку календарного року майже на 1 добу. У зв’язку з цим у 1582 р. папа римський Григорій XIII провів реформу юліанського К.; було запроваджено григоріанський К. (новий стиль). За високосні роки серед вікових вважають лише ті, в яких число сотень ділиться на 4. Середня тривалість року в григоріанському К. лише на 26 сек довша за справжню. В Росії юліанський К. запроваджено в 1700 р. Петром І, а григоріанський – лише за Радянської влади з 14 лютого (1 лютого за старим стилем) 1918 р. Різниця між юліанським і григоріанським К. становить: у 18 ст. – 11 діб, у 19 ст. – 12 діб, у 20 ст. – 13 діб.

3. Астрономічний К. – таблиці з передбачуваними положеннями небесних світил.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. календар — календа́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. календар — [калеиндар] -ар'а, ор. -арем, м. (ў) -ар'і, р. мн. -ар'іў, д. -ар'ам Орфоепічний словник української мови
  3. календар — -я, ч. 1》 Покажчик (довідкова таблиця, книжка) з послідовним переліком усіх днів року за місяцями й поданням інших відомостей, пов'язаних із цими днями (історичні події, свята тощо). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. календар — • календар (від лат. calendarium, букв. — боргова книга, у якій вказувалися перші дні кожного місяця — календи, коли боржники у Старод. Римі мали сплачувати проценти) - друковане видання, що містить відомості прорік, місяці й числа, дні тижня, осн. Українська літературна енциклопедія
  5. календар — 1. система відліку днів і довших відрізків часу, базується на 2 періодичних астрономічних явищах: циклі зміни пір року (пов'язаних із обертанням Землі навколо Сонця) і зміні фаз Місяця; 2. список днів усього року з поділом на тижні та місяці й позначенням свят. Універсальний словник-енциклопедія
  6. календар — Календа́р, -ря́, -ре́ві, -ре́м, в -рі́; -дарі́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. календар — КАЛЕНДА́Р, я́, ч. 1. Довідкова таблиця або книжка з послідовним переліком усіх днів року за місяцями й поданням інших відомостей, пов’язаних із цими днями (історичні події, свята тощо). Прошу тебе, пришли мені.. український одривний календар на 1912... Словник української мови в 11 томах
  8. календар — рос. календарь 1. Система виміру часу, що ґрунтується на періодичності явищ природи, пов'язаних з рухом небесних тіл. Сучасний К. бере початок від юліанського К. (старий стиль), запровадженого Юлієм Цезарем у 46 р. до н.е. Eкономічна енциклопедія