1. Великий тлумачний словник сучасної мови

календар

календа́р

-я, ч.

1》 Покажчик (довідкова таблиця, книжка) з послідовним переліком усіх днів року за місяцями й поданням інших відомостей, пов'язаних із цими днями (історичні події, свята тощо).

2》 Система числення великих проміжків часу, що ґрунтується на періодичності явищ природи, пов'язаних з рухом небесних світил.

Астрономічний календар — таблиці з передбачуваними положеннями небесних світил.

Григоріанський календар — "новий стиль", запроваджений у 1582 р. Папою Григорієм XIII.

Юліанський календар — "старий стиль", запроваджений у 46 р. до н. е. за Юлія Цезаря (різниця між "старим" і "новим" стилем становить 13 діб).

3》 Розподіл занять, роботи, змагань і т. ін. за днями, місяцями.

Календар емісій — офіційний план чи графік майбутніх емісій нових цінних паперів на національному та міжнародному ринках капіталів.

Платіжний календар — короткотерміновий прогноз надходження і витрачання коштів підприємства, організації, що складається з дохідної та витратної частин.

Податковий календар — календар граничних термінів сплати податків і подання податкової звітності.

4》 Спосіб лічення днів у році.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. календар — календа́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. календар — [калеиндар] -ар'а, ор. -арем, м. (ў) -ар'і, р. мн. -ар'іў, д. -ар'ам Орфоепічний словник української мови
  3. календар — • календар (від лат. calendarium, букв. — боргова книга, у якій вказувалися перші дні кожного місяця — календи, коли боржники у Старод. Римі мали сплачувати проценти) - друковане видання, що містить відомості прорік, місяці й числа, дні тижня, осн. Українська літературна енциклопедія
  4. календар — календа́р (від лат. calendarium, букв. – боргова книжка) 1. Покажчик усіх днів року з зазначенням днів відпочинку, свят або визначних подій. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. календар — 1. система відліку днів і довших відрізків часу, базується на 2 періодичних астрономічних явищах: циклі зміни пір року (пов'язаних із обертанням Землі навколо Сонця) і зміні фаз Місяця; 2. список днів усього року з поділом на тижні та місяці й позначенням свят. Універсальний словник-енциклопедія
  6. календар — Календа́р, -ря́, -ре́ві, -ре́м, в -рі́; -дарі́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. календар — КАЛЕНДА́Р, я́, ч. 1. Довідкова таблиця або книжка з послідовним переліком усіх днів року за місяцями й поданням інших відомостей, пов’язаних із цими днями (історичні події, свята тощо). Прошу тебе, пришли мені.. український одривний календар на 1912... Словник української мови в 11 томах
  8. календар — рос. календарь 1. Система виміру часу, що ґрунтується на періодичності явищ природи, пов'язаних з рухом небесних тіл. Сучасний К. бере початок від юліанського К. (старий стиль), запровадженого Юлієм Цезарем у 46 р. до н.е. Eкономічна енциклопедія