1. Словник української мови в 11 томах

камарилья

КАМАРИ́ЛЬЯ, ї, ж., книжн. Група осіб при якомусь уряді або правителі, що інтригами скеровує державні справи в своїх інтересах.

І сичала двірська камарилья: — Чого він [султан] бариться?!.. (Тулуб, Людолови, І, 1957, 418);

Образи царя, цариці, царської камарильї Шевченко всіляко знижує шляхом порівнянь і епітетів із тваринного й рослинного світу (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 168).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. камарилья — камари́лья іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. камарилья — Кліка, мафія, каста, (військова) хунта; (фінансова) олігархія. Словник синонімів Караванського
  3. камарилья — -ї, ж. 1》 В Іспанії 19 ст. – група впливових придворних, яка виражала інтереси духівництва та дворянства і фактично правила країною. 2》 перен. Група осіб при якомусь уряді або правителі, що інтригами скеровує державні справи у власних інтересах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. камарилья — камари́лья (ісп. camarilla, від camara – палата, королівський двір) в Іспанії 19 ст. група впливових придворних, придворна кліка, яка виражала інтереси реакційного духівництва й дворянства, фактично правила країною. Слово «камарилья» стало прозивним. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. камарилья — Камари́лья, -льї, -льєю (есп.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)