камбала
КА́МБАЛА, и, ж. Морська плоска риба з очима на одному боці голови; цінна своїм м’ясом.
З придонних риб особливо цікава камбала.. Вона не тільки держиться біля дна, а звичайно лежить на дні моря, напівзарившись у пісок (Зоол., 1957,78);
В природних умовах самка камбали виплоджує 13 мільйонів ікринок (Веч. Київ, 15.XII 1971, 4);
*У порівн. Коли вже скінчилась нарада, Сисой Дудов, увесь плескатий, як камбала, підійшов до Єршова (Донч., II, 1956, 175).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- камбала — ка́мбала іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- камбала — -и, ж. Морська пласка риба з очима на одному боці голови; цінна своїм м'ясом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- камбала — (-и) ж., крим. Жінка легкої поведінки. СЖЗ, 50. Словник жарґонної лексики української мови