камбій
КА́МБІЙ, ю, ч. Тканина голонасінних та двосім’ядольних рослин, що міститься між лубом і деревиною; зумовлює ріст осьових органів рослини (стебла, кореня) в товщину.
Щороку навколо всього стовбура дерева нарощується шар нової тканини. Він утворюється безпосередньо під корою дерева, де розташований камбій (Наука.., 2, 1963, 40);
В народному лікуванні є випадки вживання деревини липи, як і її камбію, а також і бруньок (Лікар. рослини.., 1958, 118).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- камбій — ка́мбій іменник чоловічого роду тканина голонасінних та двосім'ядольних рослин, що міститься між лубом і деревиною Орфографічний словник української мови
- камбій — -ю, ч. 1》 Тканина голонасінних і двосім'ядольних рослин, що міститься між лубом і деревиною; зумовлює ріст осьових органів рослини (стебла, кореня) в товщину. 2》 Сукупність малодиференційованих клітин у складі будь-якої тканини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- камбій — М'яска Словник чужослів Павло Штепа
- камбій — ка́мбій (від лат. cambium – обмін зміна) вторинна твірна тканина в коренях і стеблах переважно голонасінних і дводольних рослин. Словник іншомовних слів Мельничука
- камбій — Тонкий шар твірних клітин стебла і коренів голонасінних і двосім'ядольних рослин; утворює приріст деревини (досередини) і лубу (назовні). Універсальний словник-енциклопедія
- камбій — ФЕЛОГЕ́Н бот., КА́МБІЙ (КО́РКОВИЙ КА́МБІЙ). Словник синонімів української мови