камбій
Тонкий шар твірних клітин стебла і коренів голонасінних і двосім'ядольних рослин; утворює приріст деревини (досередини) і лубу (назовні).
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- камбій — ка́мбій іменник чоловічого роду тканина голонасінних та двосім'ядольних рослин, що міститься між лубом і деревиною Орфографічний словник української мови
- камбій — -ю, ч. 1》 Тканина голонасінних і двосім'ядольних рослин, що міститься між лубом і деревиною; зумовлює ріст осьових органів рослини (стебла, кореня) в товщину. 2》 Сукупність малодиференційованих клітин у складі будь-якої тканини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- камбій — М'яска Словник чужослів Павло Штепа
- камбій — ка́мбій (від лат. cambium – обмін зміна) вторинна твірна тканина в коренях і стеблах переважно голонасінних і дводольних рослин. Словник іншомовних слів Мельничука
- камбій — ФЕЛОГЕ́Н бот., КА́МБІЙ (КО́РКОВИЙ КА́МБІЙ). Словник синонімів української мови
- камбій — КА́МБІЙ, ю, ч. Тканина голонасінних та двосім’ядольних рослин, що міститься між лубом і деревиною; зумовлює ріст осьових органів рослини (стебла, кореня) в товщину. Щороку навколо всього стовбура дерева нарощується шар нової тканини. Словник української мови в 11 томах