каменистий
КАМЕНИ́СТИЙ, а, е. Те саме, що кам’яни́стий.
Криві стежки вились по каменистій спадині (Коцюб., І, 1955, 392);
На березі ручаю, в каменистому грунті вибивали яму завбільшки з ванну, напускали туди гарячої води, і хворий купався в ній, доки не одужував (Багмут, Опов., 1959, 32).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- каменистий — камени́стий прикметник Орфографічний словник української мови
- каменистий — див. твердий Словник синонімів Вусика
- каменистий — -а, -е. Те саме, що кам'янистий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- каменистий — КАМ'ЯНИ́СТИЙ (на якому або в якому багато каміння), КАМЕНИ́СТИЙ (КАМЕНЯ́СТИЙ), КАМ'ЯНИ́Й, КАМІ́ННИЙ, КРЕМЕНИ́СТИЙ, КРЕМ'ЯНИ́СТИЙ, КРЕМ'ЯНИ́Й, КРЕМІ́ННИЙ, СКЕ́ЛЬНИЙ, СКЕЛЬОВИ́Й (який складається з твердих гірських порід). Земля була мерзла, кам'яниста (З. Словник синонімів української мови
- каменистий — Камени́стий, -та, -те кам’яни́стий і камени́стий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- каменистий — Каменистий, -а, -е Каменистый. Инше ж (зерно) упало на каменистому. Єв. Мр. IV. 5. Словник української мови Грінченка