каменистий

КАМ'ЯНИ́СТИЙ (на якому або в якому багато каміння), КАМЕНИ́СТИЙ (КАМЕНЯ́СТИЙ), КАМ'ЯНИ́Й, КАМІ́ННИЙ, КРЕМЕНИ́СТИЙ, КРЕМ'ЯНИ́СТИЙ, КРЕМ'ЯНИ́Й, КРЕМІ́ННИЙ, СКЕ́ЛЬНИЙ, СКЕЛЬОВИ́Й (який складається з твердих гірських порід). Земля була мерзла, кам'яниста (З. Тулуб); В каменистому ґрунті вибивали яму завбільшки з ванну (І. Багмут); Утік із міста я, нагий, Жалоби попелом укритий, І от в пустелі кам'яній Живу, Господнім даром ситий (М. Зеров); Яблунька не цвіла, а сохла на бідному камінному ґрунті (С. Чорнобривець); Він направився в гущавину і довгий час дерся ярами, зворами та кременистими лісовими обривами (І. Франко); Крем'яниста земля роздроблювалася під їх ногами (О. Кобилянська); Один з них не дожив до сонця й дня нового, Упав, зневажений, на крем'яну дорогу (М. Рильський); Шлях кремінний сріблом криє мла (М. Старицький); Мис несподівано вертикально обривається в море. Скельні стіни всі в зарубинах, порізані шпаринами (з газети); Перекинувши через невеликий скельовий виступ капронового мотуза, підстраховуючи одне одного, ми рухались вперед (з журналу).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. каменистий — камени́стий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. каменистий — див. твердий Словник синонімів Вусика
  3. каменистий — -а, -е. Те саме, що кам'янистий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. каменистий — Камени́стий, -та, -те кам’яни́стий і камени́стий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. каменистий — КАМЕНИ́СТИЙ, а, е. Те саме, що кам’яни́стий. Криві стежки вились по каменистій спадині (Коцюб., І, 1955, 392); На березі ручаю, в каменистому грунті вибивали яму завбільшки з ванну, напускали туди гарячої води, і хворий купався в ній, доки не одужував (Багмут, Опов., 1959, 32). Словник української мови в 11 томах
  6. каменистий — Каменистий, -а, -е Каменистый. Инше ж (зерно) упало на каменистому. Єв. Мр. IV. 5. Словник української мови Грінченка